Гончар Олесь — Модри Камень

Тут можно читать онлайн книгу Гончар Олесь - Модри Камень - бесплатно полную версию (целиком). Жанр книги: Проза прочее. Вы можете прочесть полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и смс на сайте Lib-King.Ru (Либ-Кинг) или прочитать краткое содержание, аннотацию (предисловие), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.

Модри Камень
Количество страниц: 1
Язык книги: Русский
Издатель: ИП Стрельбицкий
Прочитал книгу? Поставь оценку!
0 0

Модри Камень краткое содержание

Модри Камень - описание и краткое содержание, автор Гончар Олесь, читать бесплатно онлайн на сайте электронной библиотеки Lib-King.Ru.

«Модри Камень» Олеся Гончара – психологічна новела, у якій звучить традиційна для ідіостилю автора тема протиставлення руйнівної сили війни та безсмертя любові***. Події розгортаються наприкінці Другої світової війни, лейтмотивом твору є кохання головного героя зі словацькою дівчиною Терезою як символ перемоги життя над смертю. Світову славу письменнику принесли романи «Собор», «Прапороносці», «Тронка», «Берег любові», «Людина і зброя», повісті «Бригантина», «Далекі вогнища», новели «Модри Камень», «За мить щастя». Олесь Гончар – видатний український письменник, автор соціально-психологічних та філософських романів, повістей та новел.

Модри Камень - читать онлайн бесплатно полную версию (весь текст целиком)

Модри Камень - читать книгу онлайн бесплатно, автор Гончар Олесь

Олесь Гончар

МОДРИ КАМЕНЬ

Новела

І

Бачу, як ти виходиш з своєї гірської оселі й дивишся вниз.

– Терезо! – гукає тебе мати, а ти стоїш не озиваючись.

– Терезо!

А ти посміхаєшся комусь.

Вітер гуляє в Рудних горах. Дзвенить суха весна, гуде зелений дуб на згір'ях, і облизане каміння сміється до сонця.

– Терезо! Кого ти виглядаєш?

А ти здіймаєш руки, мов хочеш злетіти.

– Мамцю моя! Пан бог видать, кого я виглядаю! Високе небо над тобою гуде од вітру, мов блакитний дзвін.

II

Куди ти задивилась? У що заслухалась?

Було зимно і чужо, коли я постукав у твоє лісове вікно. Чув, що в хаті не сплять, але ніхто мені не відповідав. Там радились. З-за причілка било снігом і засипано мені очі. Білий вітер стугонів у порожнечі гір.

Я постукав ще раз. Обережно, так, наче й справді цей стук могли почути там, далеко внизу.

– Просім, хто ви?

Що мені казати? Хто ми?

– Свої,– кажу і не чую власного голосу. Третю добу замість вода ми їли сніг. – Свої,– хриплю я щосили.

Тоді в хаті задзвеніло, мовби сонячний промінь зламався об шибку.

– Мамо, то руські!

Боязко й недовірливо відчинилися двері. Я зайшов до кімнати, тримаючи автомат напоготові. Натиснув ліхтарик, і в смузі електричного сяйва завмерла біля столу злякана мати, а ти біля високого ліжка застигла в подиві, закриваючи груди розпущеними косами.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Поделиться книгой

Оставить отзыв